Частина 3
Відповідно до вимог ст.35 КПК України, у судах функціонує автоматизована система документообігу суду, що повинна забезпечувати об’єктивний та неупереджений розподіл, зокрема, матеріалів кримінального провадження між суддями, з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.
Рішенням зборів суддів райсуду від 14 серпня 2015 року зі змінами від 28 вересня 2016 року та 4 грудня 2018 року затверджено «Засади використання автоматизованої системи документообігу суду» (АСДС).
Він не відповідає вимогам закону, оскільки містить положення, які дозволяють голові суду самостійно приймати рішення в окремих випадках при розподілі тих чи інших справ. Наприклад, п.5.3. Засад передбачено, що розподіл судових справ із судового контролю за дотриманням прав, свобод, та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснюється серед слідчих суддів з урахуванням графіку їх роботи, затвердженого наказом голови суду. Пунктом 7.6 Засад встановлено, що узгоджене головою суду, письмове звернення судді або доповідна записка голови суду є підставою для керівника апарату для налаштування АСДС в частині особливостей розподілу справ на відповідного суддю. Пунктом 7.4 Засад передбачено право голови суду вводити зменшуючий коефіцієнт, зменшувати відсоток справ, що підлягає розподілу для розгляду суддею в окремих випадках.
Таким чином, право голови суду на втручання в авторозподіл судових справ закріплено у рішенні зборів суддів.
На жаль, при перевірці звернення Генеральної прокуратури України щодо порушення в суді факту розподілу кримінальних справ після відставки судді Коротаєвої Н.О., оцінка вказаних положень Засад АСДС не була надана представниками РСУ.
При цьому, члени робочої групи РСУ встановили, що рішенням зборів суду від 07 травня 2018 року, шляхом відключення від автоматизованого розподілу справ працюючих суддів кримінальної колегії та внесення в табель робочого часу відповідних відміток, протиправно передано понад 100 кримінальних проваджень судді Коротаєвої Н.О.судді ВойтовуГ.В., який тривалий час перебував без повноважень та який на той час мав найнижчу в суді завантаженість.
Слід зазначити, що до найближчого оточення Чванкіна С.А. входять такі судді: Фєдулеєва Ю.О.; Борщов І.О.; Чаплицький В.В.; Прохоров П.А.; Войтов Г.В., Петренко В.С.; Куриленко О.М. Калініченко Л.В.та інші, які беззаперечно виконують його незаконні забаганки.
Зазначене підтверджується змістом Єдиного державного реєстру судових рішень, згідно якого певні категорії справ, де є інтерес Чванкіна С.А., потрапляють після «автоматизованого розподілу» до вказаних суддів шляхом маніпуляцій з доповідними записками, які, у своїй більшості, скасовуються апеляційним судом.
Прикладом суддівського свавілля можуть слугувати дані справи № 520/5584/18. Так, 10 грудня 2020 року суддя Коваленко О.Б. постановила ухвалу про залишення позову без розгляду. Після цього, посилаючись на наведене вище рішення зборів суддів про затвердження Засад АСДС суддя склала доповідну записку на ім’я голови суду, який в свою чергу її погодив. Таким чином, суддя Коваленко О.Б. відновила провадження на підставі доповідної записки та, всупереч вимогам ЦПК України, розглянула справу по суті.
Враховуючи наведене, в Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться ухвала суду від 10 грудня 2020 року про залишення позову без розгляду та рішення суду від 19 квітня .2021 року про розгляд справи по суті.
