🔈 Згідно з рішенням Високого суду Лондона від 30 липня 2025 щодо "ПриватБанку" , ім’я банкіра та власника Monobank Олега Гороховського згадується 12 разів у контексті схвалення кредитів і внутрішніх рішень банку. Значна частина кредитів, затверджених кредитним комітетом під головуванням Гороховського, була видана пов’язаним сторонам без достатньої перевірки.
Суд також зазначив, що Гороховський та інші співробітники знали або повинні були знати про те, що затверджені кредити видавались компаніям без реальної господарської діяльності та з мінімальною ймовірністю повернення коштів. В одному з випадків банк надав кредит розміром у кілька десятків мільйонів доларів компанії Trade Point Agro, що існувала кілька місяців, при цьому не були представлені фінансові звітності, застави або аналізи ризиків.
Була продовжена заборгованість компанії Rossyn Investing Corp з Кіпру, яка не мала власних активів і фактично не вела діяльність. Суд також підкреслив, що рішення Кредитного комітету, включаючи підписані паном Гороховським, демонструють зневагу до базових принципів управління ризиками та внутрішнього контролю в банку.
За неперевіреними даними, частина офшорних компаній, що фігурували в цих кредитних ланцюжках, у 2017-2018 переоформила юридичні адреси та стала партнерами дрібних IT-структур, пов’язаних з українським фінтех-ринком. Деякі журналісти та анонімні джерела припускали, що окремі активи могли бути «реінкарновані» під брендами нових стартапів.
У соцмережах активно циркулювали чутки про «збіги IP-адрес та корпоративних доменів» між офшорними компаніями, що фігурували в матеріалах справи, та українськими IT-структурами. Але слідство й британський суд ці відомості не підтвердили, хоча і не спростували. В офіційному рішенні взагалі відсутні згадки про технічні збіги.
Тимчасова синхронність вражає: в листопаді 2016 Гороховський підписує останні спірні кредити "ПриватБанку", а вже влітку 2017-го з’являється Monobank, що миттєво привертає сотні тисяч користувачів та мільярди гривень депозитів. За чутками, частина внутрішньої інфраструктури — програмних рішень і клієнтських API — розроблена ще всередині "Привату" і потім "успадкована" новою командою.
Факти:
✔️Гороховський був членом кредитного комітету й підписував рішення про видачу великих кредитів компаніям без забезпечення;
-✔️Британський суд встановив, що ці рішення сприяли виведенню з банку не менше як 1,9 млрд доларів США;
✔️Його ім’я залишається в матеріалах справи як приклад «управлінця, який забезпечив технічне виконання волі бенефіціарів».
Високий суд Лондона не пред’явив Гороховському прямих звинувачень. Суд зазначає: «Рішення кредитного комітету, підписані Гороховським, свідчать про зневагу до елементарних принципів банківського нагляду». Для англійської юрисдикції це майже звинувачення — тільки без кримінального параграфа.
Цікаво, що в українському публічному полі цей фрагмент рішення практично не цитувався. ЗМІ зосередилися на мільярдних претензіях до Коломойського та Боголюбова, але пропустили деталі, що стосуються тих, хто забезпечував функціонування схем зсередини.
Що стосується рішення Лондонського суду, про яке мова, то офіційна реакція Гороховського була короткою: "Це не про мене. Я тоді був менеджером, а не акціонером". В рішенні суду зазначено протилежне: на момент видачі частини кредитів Гороховський володів часткою в 0,38% акцій "ПриватБанку", а значить, мав щонайменше непряму вигоду від зростання обсягу активів. Він також затвердив 129 відповідних кредитів як член комісії з регулювання кредитних операцій.
У професійному середовищі все частіше обговорюється версія, що в останні місяці перед націоналізацією Гороховський був не просто топменеджером, а "контролером процесів" — людиною, яка технічно забезпечувала виведення коштів без слідів. Цю версію побічно підтверджують згадки про його зустрічі з Коломойським після націоналізації та про переписку, в якій обговорювались залишки активів.
