🔐 Титанова Velta — ФГВФО дозволив титановому бізнесу Бродського заробляти кошти шляхом таємного кредитування від держави
Йдеться про підприємство "Велта" Андрія Бродського, що розробляє Березулівське та Лекарівське родовища титанових руд на Кіровоградщині. У 2011-му компанія збудувала гірничо-збагачувальний комбінат із видобутку ільменітових і цирконієвих руд на кредит в 170 млн доларів від російського філіалу ВЕБ в України «Промінвестбанк» під все майно.
Після 2022-го держава націоналізувала активи «Промінвестбанку», який передали у підпорядкування Фонду гарантування вкладів. Усі надходження від його активів, включно з виплатами за кредитами, мали бути спрямовані на спеціальний рахунок держбюджету. У "Велта" на той час залишала заборгованість у 5,7 млрд гривень! Ідеться про кредит, який не лише не було списано, а й обслуговувався прибутковим підприємством, орієнтованим на експорт.
При цьому ФГВФО уклав Бродським угоду про реструктуризацію боргу, знизивши ставку до 0,1% річних.
🚫 Держава недоотримує щонайменше 1 млрд гривень щорічно. І це лише у вигляді відсотків за 2023–2025. Фактично, це приховане кредитування бізнесу.
Далі ще цікавіше. У 201-му «Велта» продала один зі своїх спецдозволів (Лекарівське родовище) на користь ТОВ «Декарт Мінералс» з Дніпра. Фірмою тоді керував Олексій Царапкін, а директором став згаданий Андрій Бродський.
Після націоналізації права вимоги за частиною кредитного портфеля «Промінвестбанку» на 17,5 млн доларів були викуплені компанією «Макролекс», якою керує Олексій Царапкін. Раніше він очолював і «Декарт», і був пов’язаний із нинішньою компанією «Велта Мінералс». Права вимоги були викуплені за 3-10% від номінальної вартості боргу. В суді Дніпропетровської області вже розглядається справа №904/743/22, в межах якої компанії Царапкіна-Бродського можуть оформити себе офіційними кредиторами на суму 800 млн гривень. Тобто – або отримати її від самої «Велти», або залишити за собою контроль над борговими зобов’язаннями.
🧩 Держава через ФГВФО реструктуризує кредит на мінімальну ставку, втрачаючи щороку сотні мільйонів гривень. А афілійована структура викуповує цей самий борг за копійки і претендує на повернення повної суми вже у власну кишеню.
