Пов’язане з цією компанією кримінальне провадження було відкрите в травні 2014-го: за версією слідчих Генеральної прокуратури України ще на початку двотисячних років високопосадовці Міністерства екології та природних ресурсів і згаданого вище держкомприроди організували створення низки акціонерних товариств, які на паях належали, з одного боку, підконтрольним їм підставним фірмам, а з іншого – НАК «Надра України». Саме наявність останньої в складі засновників й дало законні підстави для видачі їм на пільгових умовах ліцензій на видобування газу на дуже перспективних родовищах. Згодом за дуже сумнівних обставин зазначена НАК свої частки продала й вийшла зі складу засновників цих товариств, які стали повністю приватними й при цьому зберегли пільгові ліцензії.
Саме до їх числа й належало АТ «Укрнафтобуріння», якому дісталося Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище. Протягом дев’яти років спочатку ГПУ, а потім ДБР, вели розслідування за ст. 191 КК. Видимих результатів цієї роботи не було, оскільки досі в рамках даного провадження жодній особі не було пред’явлено підозри. Найбільш вагомою подією даної епопеї слід вважати те, що в травні цього року ухвалою Печерського райсуду Києва «Укрнафтобуріння» передане до відання АРМА, а звідти передане в управління напівдержавного АК «Укрнафта», яке саме лише в листопаді 2022-го перейшло під повний контроль держави. Проте Злочевський на той момент до свого дітища вже не мав жодного відношення.
