Частина 3. Рефінансування та Ізраїль
У 2007 році один із найбільш перспективних вітчизняних банків був готовий купити ізраїльський банк Bank Hapoalim за 200 млн доларів. Самі ізраїльтяни були готові зробити угоду, але був потрібен дозвіл, багато в чому формальний, Національного банку. І тут за словами тодішнього голови правління «Укрінбанку» Сергія Мещеряка, почалися махінації високопосадовців, через які згодом фінустанова перейшла у власність нових власників за смішні 4 тис. гривень.
За словами Сергія Мещеряка, протягом 8 місяців у НБУ тягли з видачею дозволу, натякаючи на необхідність вирішити питання зі Стельмахом, що могло коштувати 5% суми угоди з ізраїльтянами, тобто 10 мільйонів доларів. В результаті після початку фінансової кризи влітку 2008 року ізраїльтяни, які так і не отримали дозволу НБУ, відмовилися від угоди.
Після передачі акцій НБУ негайно виділив банку рефінансування на 450 млн гривень, а інвестори, які отримали акції за символічні гроші, від інвестування відмовилися. Невдовзі після операції Микола Герасименко та Володимир Клименко почали вимагати, щоб банк видав кредити підконтрольним їм структурам. Як стверджує Сергій Мещеряк, оскільки він заважав це робити, проти нього було порушено одразу 3 кримінальні справи. Він був заарештований і провів деякий час у СІЗО, після чого був змушений покинути Україну.
Після мого звільнення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб призначив «Укрінбанк» уповноваженим з видачі грошей вкладникам іншого банку — «Автокразбанку», який збанкрутував, власником якого також був Клименко. За офіційними даними, Фонд гарантування вкладів відшкодував вкладникам банку близько 1,8 млрд. гривень. Це той мінімум, який Стельмах, Герасименко та Клименко вивели з банку. Вони банкрутували, довели його до банкрутства. У грудні 2015-го банк визнано неплатоспроможним, а в березні 2016-го НБУ ліквідував «Укрінбанк».
Мещеряк
Сам Володимир Клименко представив свою версію подій, згідно з якою саме Сергій Мещеряк довів «Укрінбанк» фактично до банкрутства, і що саме несприятливий реальний фінансовий стан банку став причиною відмови ізраїльтян від угоди, а також проблем фінустанови, які спричинили зміну власника. У банку процвітали корупційні схеми. Однією із найяскравіших була схема виведення коштів через фонд оплати праці.
Попри пряму заборону НБУ про преміювання співробітників банків, зловживаючи своїм службовим становищем, він підробляв офіційні банківські документи про виплату премій. Ці суми доходили до 1,2 млн гривень на місяць. За курсу 4-5 грн/долар лише за цією схемою, за підрахунками аудиторів та слідства, з банку було виведено близько 8 млн доларів. Крім того, масово видавалися кредити під незабезпечені застави. Тільки за двома найбільшими угодами такого роду банк втратив у цей період не менше 20 млн доларів.
