Корумповані судді можуть залишитися на своїх посадах – Громадська рада доброчесності
180 суддів можуть уникнути повноцінного оцінювання, що дозволить корупціонерам і далі залишатися у судовій системі України
Інна Отрош-молодша, суддя Господарського суду Києва
Дочка відомої екс-голови Печерського райсуду міста Києва Інни Отрош, за якої став вживаним термін “печерське правосуддя”. І це не випадок, коли діти за батьків не відповідають, адже свою посаду вона отримала завдяки матері через порушення процедури. Суддя також володіє мільйонними статками, які не мають пояснення та виглядають нелегальними, адже ні власного доходу, ні доходу матері було явно недостатньо для їхнього набуття. Зокрема, Інна Отрош-молодша стала власницею 3 квартир у Києві, будинку в передмісті, 2 паркомісць та Lexus.
Суддя їздила до тимчасово окупованого Криму та Санкт-Петербурга. На співбесіді суддя пояснила свої візити “нагальною потребою спілкуватися з близькими”, і взагалі “це вина державних органів, які не забезпечили безпеку кордонів у певний час”.
Марина Лозинська, суддя Солом’янського районного суду Києва
У 2014 році суддя кинула під варту одного з учасників Майдану щодо якого завели кримінальну справу за участь у протестах. Суддя не лише вирішила кинути протестувальника за ґрати у явно політичній справі, але й не надала жодного значення відомостям про його побиття. Зокрема, чоловік мав струс мозку, забої та садна, однак попри свій обов’язок, суддя це проігнорувала.
Під час співбесіди з повним складом ВККС, пояснення судді звелися до того, що хоч тримання під вартою і є найтяжчою мірою у кримінальній справі, але воно по факту не виконувалося, адже чоловік одразу відправився на лікування. Пояснень, як це виправдовує дії судді не було, тож вона отримала свою рекомендацію на звільнення.
Юлія Берлімова, суддя Генічеського райсуду Херсонської області
У висновку Громадської ради доброчесності йдеться, що після окупації Берлімова не лише залишилася в т. о. Генічеську — вона ще й брала участь у конкурсах до так званих “судів”, які утворювала окупаційна влада. Важливо, що обовʼязковою вимогою до кандидатів на таку “посаду” є російське громадянство, а отже майже очевидно, що Берлімова його отримала.
У листопаді 2023 року ВККС мала провести кваліфікаційне оцінювання судді Берлімової, проте вона очікувано не зʼявилася на співбесіду. Відтак її визнали такою, що відмовилася проходити оцінювання. У квітні 2024 року Вища рада правосуддя постановила звільнити суддю, однак Берлімова зможе колись оскаржити це рішення у Верховному Суді, користуючись позицією того ж суду.
Хто може залишитися на посадах, але так і не бути оціненими
Більша частина з цих 180 суддів ще не пройшли засідання у повному складі ВККС. Водночас якщо слідувати позиції ВС, то таке може навіть і не відбутися, тобто судді збережуть посади.
Михайло Романюк, суддя Апеляційного суду Львівської області
Суддя отримав дуже щедрий подарунок від батька — сім з половиною мільйонів гривень. Останній працював в управлінні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків у Львівській області, де навряд були такі високі зарплати. Як з’ясувалося пізніше, батько начебто взяв ці кошти в борг, щоб зробити такий подарунок сину. Двоє з трьох членів ВККС такій історії повірили.
Також родина судді в сумнівний спосіб і незрозуміло за які кошти набула у власність старовинний будинок площею близько 500 кв.м у Львові. Дружина Романюка позичала майже вісім мільйонів гривень Громадській організації “Фонд допомоги “Місія добра”, яка на той момент орендувала ту стару будівлю, де розміщувався дитячий дошкільний навчальний заклад. У 2017 році ГО ліквідувалась, а майно потрапило у власність суддівської родини, адже та надавала позику. Надалі нерухомість переписали на батька Феодосія Васильовича. За інформацією медіа, завдяки вкладеним коштам, після ремонту вартість будинку може складати 54 мільйони гривень.
