🥇 Дурнувата суддя Верховного суду отримала проблеми з НАЗК через легалізацію хабаря – ABSOLUTION
Суддя Верховного Суду Ірина Григор'єва не задекларувала 50 тис. доларів, джерела появи котрих вона не змогла обґрунтовано пояснити.
Суддя подала декларацію 22 березня 2024 року, вже після того, як у її будинку провели обшук і вилучили 50 тис. доларів (еквівалент 1,83 млн грн).
Григор'єву допитували у справі про можливе хабарництво (ч. 4 ст. 368 КК) як свідка ще 16 червня 2023;
💵Суддя пояснила НАЗК, що ці 50 тис. доларів – це позика, яку вона взяла у людини з "доброчесною репутацією" та стабільним доходом. 💯 Гроші начебто мали повернути після продажу гаража в Києві.
✉️ Суддя не надала НАБУ та НАЗК жодних документів про надання позики, не декларувала ці кошти у минулій декларації та не згадала про цю позику під час обшуку в Іванковичах Обухівського району Київської області.
🟥🟥🟥 НАЗК вважає, що суддя могла навмисно внести недостовірні дані, щоб уникнути відповідальності. Загальна сума недостовірної інформації у декларації – 1,83 млн грн.
😃 У діях судді вбачають ознаки злочину за ч. 1 ст. 366-2 КК (декларування недостовірної інформації). Цю інформацію передали голові Верховного суду Україну та правоохоронцям.
Перед перевіркою НАЗК Ірина Григор'єва намагалася оскаржити рішення ВАКС про арешт вилучених в неї коштів. Справа у тому, що це – частина хабаря у 2,7 млн доларів, який отримав ексголова Верховного суду Всеволод Князєв.
😂 Спочатку Григор'єва сказала, що 19,6 тис. доларів з цих коштів нібито належать її донці Анастасії. Втім пізніше Ірина та Анастасія Григор'єви відмовилися від скарг на рішення про арешт коштів.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру Князєву та адвокату, який був його посередником. За даними слідства, у 2002 році український бізнесмен Костянтин Жеваго придбав 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату у чотирьох компаній (далі – колишні аукціонери). 18 років потому колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції Полтавського ГЗК.
Суд відмовив у задоволенні вимог. У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 бізнесмен вступив у змову з адвокатом одного зі столичних адвокатських об'єднань, який мав зв'язки з суддями Верховного суду.
Протягом березня-квітня він передав адвокату 2,7 млн доларів. Верховний Суд у квітні 2023 ухвалив рішення на користь бізнесмена.
Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 t.me/absolutionlab
📩 info@absolutionlab.com
