🔈✏️✏️✏️✏️✏️✏️
ДП «Гарантований покупець» Міненерго
Сотні судових заяв, поданих проти ДП свідчать про системну кризу платіжної дисципліни. Позивачами виступають виробники електроенергії – від малих сонячних станцій до потужних вітрових парків. Їхні вимоги однотипні: стягнення заборгованості за поставлену електроенергію, відшкодування збитків від несвоєчасної оплати, компенсація інфляційних втрат.
Найбільш вражаючим у цій ситуації є те, що відбувається після винесення судових рішень. Здавалося б, остаточне рішення, яке набрало законної сили, має стати крапкою в спорі. Для будь-якого законослухняного суб’єкта господарювання це сигнал до негайного виконання своїх зобов’язань.
Однак ДП «Гарантований покупець» під керівництвом Некрасова, який зараз став першим заступником міністра енергетики, демонстрував безпрецедентний рівень правового нігілізму. Рішення судів ігноруються з методичною послідовністю. Кошти не перераховуються. Борги продовжують накопичуватися.
Невиконання судових рішень змушує кредиторів звертатися до органів державної виконавчої служби. Це запускає складний і витратний механізм примусового стягнення. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», при примусовому виконанні рішення стягувач несе додаткові фінансові втрати:
🔸 Виконавчий збір – 10% від суми, що підлягає стягненню. Ці кошти йдуть до державного бюджету, але сплачуються за рахунок боржника.
🔸Витрати виконавчого провадження– включають оплату роботи виконавців, проведення оцінки майна, організацію торгів, транспортні витрати тощо.
🔸 Інфляційні втрати – за час затягування виконання рішення реальна вартість заборгованості знецінюється.
Якщо основна заборгованість ДП «Гарантований покупець» становить сотні мільярдів гривень, то додаткові витрати на примусове виконання додають десятки а то й сотні мільйонів зверху. Сукупно додаткові витрати можуть сягати 25-30% від суми основного боргу. При загальній заборгованості в сотні мільйонів це означає десятки мільйонів гривень прямих збитків державі.
