🕵♂🧡🧡🧡🧡🧡🧡 повідомляє
Пенсійне "питання" заступника керівника Харківської облпрокуратури Владислава Грюка
Грюк протягом 2020-2024 отримав пенсію в загальній сумі 3,23 млн гривень, у тому числі:
✔️2018 – 98 822 грн.;
✔️2019 – 395 526 грн.;
✔️2020 – 630 873 грн.;
✔️2021 – 526 164 грн.;
✔️2022 – 526 164 грн.;
✔️2023 – 526 160 грн.;
✔️2024 – 526 160 грн.
Зазначена пенсія призначена Владиславу Грюку як пенсія за вислугу років на підставі ст. 50-1 закону «Про прокуратуру» 1991, а саме – відповідно до рішень Харківського ОАС від 11 червня 2018 у справі № 820/4432/19 та від 14 лютого 2020 у справі № 520/12592/19, які було оскаржені органами ПФУ в Харківській області, однак оскаржені таким чином, що скарги в обох справах були апеляційним судом повернуті без розгляду.
Протягом 2020-2024 років начальник управління представництва інтересів держави в суді обласної прокуратури Петрова Ольга Ігорівна (безпосередня підлегла Грюка) отримала за рахунок коштів ГУ ПФУ в Харківській області пенсію в загальній сумі 2,26 млн грн, у тому числі:
✔️2020 – 394 951 грн.;
✔️2021 – 465 912 грн.;
✔️2022 – 465 912 грн.;
✔️2023 – 465 912 грн.;
✔️2024 – 465 908 грн.
Зазначена пенсія призначена як пенсія за вислугу років на підставі статті 50-1 закону «Про прокуратуру» 1991, а саме – відповідно до рішення Харківського ОАС від 17.12.2019 у справі № 520/12308/19, яке було оскаржено ГУ ПФУ в Харківській області, однак оскаржено якось недолуго, в результаті чого скарга була апеляційним судом повернута без розгляду.
📌Більше того, Владислав Грюк не тільки сам радо користується незаконно призначеною пенсією, а й покриває в цьому своїх підлеглих.
У відповіді на адвокатський запит щодо того, чи було оскаржено прокуратурою очевидно незаконне рішення Харківського ОАС від 17.12.2019 у справі № 520/12308/19 з приводу пенсії Петрової Ольги Ігорівни, за підписом Владислава Грюка було повідомлено, що така скарга прокуратурою не подавалася, адже її подавало саме ГУ ПФУ в Харківській області, а тому, мовляв, підстави для прокурорського втручання «відсутні».
🧠 Як це виглядає на фоні масового подання прокуратурою завідомо програшних (хоча б з огляду на давність) позовів у справах щодо приватизації комунального майна Харкова, здійсненого 10-15-20 років тому – питання риторичне.
