🔈 Проблеми "Укргазвидобування"
У структурі Нафтогазу сформувалася стійка група осіб, яка фактично керує грошовими потоками через систему «вирішення проблем» для постачальників. До складу цього тіньового офісу, окрім Романа Власенка, ймовірно входять:
✔️Юрій Чернега (начальник департаменту безпеки Нафтогазу);
✔️Дарія Дейнеко (в.о. начальника Офісу з етики закупівель);
✔️Надія Бігун (директор з операційної діяльності Нафтогазу).
Ба більше, як нам стало відомо, на одному з нещодавніх засідань Сергій Корецький висловив невдоволення роботою Надії Бігун, директора з операційної ефективності у сфері закупівель та управління ланцюгами постачання Групи Нафтогаз. Закупівля обладнання, необхідного для ремонту одного з постраждалих об’єктів нафтогазової сфери, забуксувала. Очільник НАК Корецький впевнений, що причина в (без)діяльності Надії Бігун.
Під час доповіді останньої конкретних термінів поставок озвучено не було, що викликало бурхливу емоційну реакцію Корецького. Йому довелось нагадати Бігун, що країна знаходиться в критичній ситуації і подібні затримки виникати не повинні. Дивно, звісно, що пані Бігун доводиться нагадувати очевидні речі. Однак це лише один пазл з великої картини, де є й некомпетенція, й корупція, й навіть відверте вимагання. І Бігун тут грає лише одну з ключових ролей, але не єдину.
Механізм роботи Романа Власенка в УГВ вражає своєю зухвалістю. Вона складається з трьох етапів:
📌Штучні обмеження: У тендери вписуються технічні вимоги без жодного обґрунтування, під конкретного постачальника.
Вибивання конкурентів: Дешевші пропозиції (наприклад, ТОВ «МІК» у тендері на компресори, де різниця склала 20 млн грн) неправомірно відхиляються.
📌Судовий «футбол»: Коли АМКУ стає на бік бізнесу, УГВ йде до суду, щоб просто затягнути час. Доки триває суд, термін тендерних пропозицій спливає — і тендер скасовують, щоб провести його знову під «свого» переможця.
📌Китайський трубний «експрес»: мінус 3 млрд для бюджету. Одним із гучних епізодів є лобіювання Власенком і Ко китайських виробників труб. Замість підтримки вітчизняних заводів, УГВ уклало контракти з китайськими дистриб’юторами (зокрема Liberty Tool International Inc.) на суму понад 250 млн доларів.
Близько 3 млрд грн податків не надійшли до України. Що не менш важливо, контракти укладаються у валюті з відстрочкою платежу, що через курсову різницю коштувало компанії додаткових 100 млн грн. На виході переможець Liberty Tool International заявив про «нульове мито», хоча за даними Митної служби має сплачувати 51,52%. Це пряма ознака підробки документів (ст. 366 ККУ).
На свердловину №888 Шебелинського родовища було витрачено 1,3 млрд грн, попри попередження геологів про відсутність там газу. Пзніше в самому НАК визнали: ефективність цього проекту сумнівна. Керівник інтегрованого газового бізнесу НАК "Нафтогаз України" Андрій Фаворов у лютому 2020-го заявив, що успіх видобутку газу глибоких покладів на Шебелинському родовищі дорівнює всього 30%.
Замість ліквідації «пустої» свердловини, її перевели в спостережний фонд на 15 років, щоб штучно амортизувати витрати та зменшити податкову базу та дивіденди державі. Аналогічна історія наразі розгортається на Західно-Старовірівському родовищі, де сума питання вже 1,8 млрд грн.
Буріння свердловини №55 Західно-Старовірівського родовища було розпочато у серпні 2024 року, тобто вже під час повномасштабної війни. Передати її в ексклуатацію очікувалось ще у квітні 2025, однак зараз свердловина у видобувному фонді досі не з’явилась. Свердловина нібито виявилась сухою!
Водночас Нафтогаз виділив на продовження реалізації проєкту вже 636,2 млн грн. При цьому відомо, що поточний ремонт свердловин №103 та №104 того ж Західно-Старовірівського родовища відкладається вже 10 років – грошей на нього не знайшлось. Бюджет ремонту складає близько 40 млн грн. В підсумку – замість ремонту існуючих свердловин, чиновники Нафтогазу вкладають гроші в нові сухі свердловини. Чи можливою була б така ситуація, якби начальник департаменту безпеки Юрій Чернега гідно виконував свою роботу?
