Частина 3. Зачистка та приручення
На початку своєї діяльності Чванкін «організував» скарги та травлю підлеглих, які не погоджувались з його втручанням в розгляд конкретних справ; запровадив здійснення тотального слідкування за ними через систему відеоспостереження та прослуховування розмов завдяки відеокамерам та мікрофонам, які встановлені у всіх приміщеннях райсуду.
Надалі за допомогою згаданих Ківалова, Колісніченка, Завальнюка, він завів необхідні знайомства у Вищій раді юстиції для закриття ініційованих ним же дисциплінарних проваджень, за виключенням провадження відносно судді Реви, якого у 2019 нарешті було звільнено з посади за порушення присяги.
Вказане створило в уявленні суддів імідж Чванкіна як здатного вирішити будь-які питання в центральному органі судової системи, у тому числі уникнути відповідальності за очевидно незаконні судові рішення, або звільнити суддю з посади.
У такий спосіб він «приручив» суддів, зробивши їх виконавцями не закону, а своєї волі. Судді, які не були згодні з таким стилем керівництва, перейшли до Апеляційного суду Одеської області.
