Устриця в Чорному морі не вціліла. Мідія вціліла, і саме тому вона сьогодні на столі.
Коли наприкінці сорокових у море потрапила рапана, вона повністю знищила чорноморську популяцію устриці. Мідії дісталося теж, запаси серйозно підірвані, але вона встояла.
Тобто в тарілці у вас не просто молюск, а той, хто пережив вторгнення.
Тепер про головне правило, і воно категоричне.
Закрита мідія до варіння це жива мідія. Відкрита до варіння це мертва, і її викидають без роздумів. Після варіння навпаки: та, що не розкрилася, йде у смітник.
Рекомендуємо перебрати кожну окремо, це не формальність. Постукайте по відкритій: жива закриється за кілька секунд. Не закрилася, геть.
Бороду, той жорсткий пучок ниток, висмикувати різким рухом у бік хвоста, і робити це безпосередньо перед готуванням. Висмикнута борода вбиває мідію.
Черепашки почистити щіткою під холодною водою.
Далі все швидко. У широкій каструлі розігріти оливкову олію, кинути багато дрібно різаного часнику і півкільця цибулі, тридцять секунд, не до золотого.
Влити склянку сухого білого вина, дати закипіти.
Висипати мідії одним рухом, накрити кришкою і трусити каструлю за ручки. Три, максимум чотири хвилини. Готово, щойно більшість розкрилася.
Зняти з вогню, шматочок холодного масла, петрушка, чорний перець.
Соус на дні це найцінніше. Хліб обов'язковий.
Виживають не найсильніші й не найкращі, а ті, кого важче з'їсти.
💛Смачного.
