"Економічна правда" проаналізувала майже 5 000 вироків, винесених у 2022-2023 за економічні та корупційні злочини. Шанс опинитися за ґратами в цих справах у середньому становить 9%.
ЕП проаналізувала вироки за останні два роки за 15-ма статтями ККУ. Їх спільна ознака в тому, що правосуддя за цими статтями здійснюється здебільшого номінально через затвердження "угоди про визнання винуватості". Таку норму містить глава 35 КПК.
За останні 2 роки це відбулося в 43% усіх справ, які своєю чергою у 87% випадків ведуть до штрафу як основного покарання.
Цю можливість запровадив ще за часів Януковича Андрій #Портнов в оновленому ККУ. "У розвинених країнах через цей механізм розкривають понад 90% злочинів", – переконував в інноваційності рішення тодішній радник президента і керівник головного управління з питань судоустрою Адміністрації президента.
У руках слідчих ця норма перетворилася на швидке штампування беззмістовних вироків. Найбільш резонансною стала історія хабаря в розмірі 6 млн дол, коли Злочевського викрили на спробі за гроші зняти із себе підозру в корупції.
У підсумку у 2023 всі фігуранти цієї справи пішли на угоду зі слідством. Ніхто з 4 обвинувачених не потрапив до в'язниці, усі отримали м'які покарання. Посередники – умовні строки, а Злочевський – штраф 68 000₴
Загалом з 4,8 тис проаналізованих вироків у першій інстанції лише в 9% випадків усе закінчилося максимально суворим покаранням (безальтернативним ув’язненням). З урахуванням апеляцій ця частка може бути ще меншою. Проте є велика різниця між видами злочинів, що впливає на вірогідність бути виправданим і на те, чи потрапить обвинувачений за ґрати.
Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 Підписатись на канал
📩 info@absolutionlab.com
