🔈 Ексчлен ВККС адвокат Андрій Козлов знову опинився в полі зору громадськості. Міжнародні експерти несподівано залучили його до роботи в процесі добору керівництва Державної судової адміністрації.
📖Згідно поданої декларації Козлов особисто та з дружиною мають у власност 6 квартир в Києві, ще 1 – у стані будівництва. Крім того, Козлов володіє 30 видами різних криптовалют та нумізматичною колекцією вартістю майже 400 тис. грн.
Після звільнення за подачу недостовірних даних Козлов кілька разів намагався повернутися в судову систему, зокрема – стати членом Вищої ради правосуддя. Проте міжнародні партнери не підтримали його кандидатуру.
При цьому під час співбесіди члени комісії ставили питання щодо майнового стану кандидата. Зокрема, звернули увагу на період з 2011 по 2014 роки, коли Козлов працював адвокатом, але не декларував доходи. Сам Андрій Козлов пояснював це тим, що надавав юридичні послуги безоплатно та жив за рахунок накопичень.
Ще один епізод, який викликав питання, – позика у 1 млн грн, отримана у 2019 році від Євгена Ременніка, давнього знайомого Козлова, який виїхав за кордон. Умови повернення коштів нетипові – відстрочка на 8(!) років після завершення воєнного стану. Під час співбесіди Козлов підтвердив факт боргу та умови угоди, пояснивши це скрутним матеріальним становищем.
Також увагу членів Етичної ради привернули договори, пов’язані з роботою Козлова у конкурсній комісії з відбору керівника НАЗК. Понад мільйон гривень винагороди було оформлено через договір рецензування з приватною компанією «Толеран». Пізніше Козлов пояснив, що фактично це була оплата за участь у комісії, а формулювання договору – технічна помилка. Водночас різні версії документів містили розбіжності у датах та сумах.
На посаду члена Вищої ради правосуддя Козлова не затвердили, але залучили до роботи у статусі експерта-помічника члена ВРП для консультацій під час процедури відбору керівництва Державної судової адміністрації.
Окремі експерти наголошують, що залучення до процесу відбору людей, доброчесність яких викликає питання, може поставити від сумнів прозорість проведення конкурсної процедури загалом.
