🔈 Йосип Тереля пише про мамку Буткевича
💬 2 вересня 1977 р. я був конвойований в обласну тюрму м. Дніпропетровська як підслідчий. За кілька годин мене перевели в спецтюрму, де начальником — полковник Бабенко. Мене роздягнули догола, огидно обстригли і, кинувши мені брудні підштаники і якусь подобу сорочки, погнали в тюремний корпус. Так я потрапив у третій відділ, де начальником ст. ляйтенант-комуніст Неля Михайлівна Буткевич.
З перших же хвилин я відчув увесь жах мого становища. Садистка Буткевич призначила мені все те, що тільки її голівонька могла придумати. На протязі всього 1978 р. мене піддавали всіляким знущанням, лікуванням і теророві з боку оперативної частини в особі нач. оперчастини спецтюрми і його помічника ляйтенанта Вербицького. Уже тоді я вирішив, що якщо я тільки виживу, всі жахи і злочини лікарів-комуністів стануть власністю гласности широкої міжнародньої громадськости. Всі три роки перебування в спецтюрмі мене тримали в одиночній камері №21. Прізвище моє було заборонено говорити. Я не числився ні в одному списку спецтюрми. Не було мене і в журналі «Поведінка хворих 3-го відділу». Санітари-кримінальники при прямому заохоченні з боку лікарів знущались над хворими. Не давали хворим води, не пускали до вбиральні. Якщо зек-хворий давав з передачі банку тушонки, тоді санітар пускав його до вбиральні. Хворих постійно били, відбирали в них харчі й продукти з посилок і передач — все це було відомо лікарям. І самі лікарі нацьковували кримінальників-санітарів на хворих, які обурювались злочинними діями санітарів. Так (це було до мого приїзду), в 3-му відділі був учитель-фронтовик на прізвище Середа, він поскаржився нач. відділу Буткевич на санітарів, що ті грабують хворих. Буткевич викликала бригадира санітарів і дала вказівку гарненько дати цьому «наклепникові-учітілішкє» Середі. Санітари виволокли інваліда-фронтовика в убиральню і там під час побоїв убили його. Так був списаний український учитель інвалід-фронтовик Середа. За цей злочин ніхто не потерпів, тільки Буткевич до двох зірочок одержала ще одну.
Ось приклад розмови цієї садистки зі мною особисто. Не треба забувати, що лікарі в спецтюрмах провадять слідство, а також допит, і якщо щось їм пощастить вирвати в своєї жертви, то тут же сповіщають КДБ. Викликавши мене на черговий допит-провокацію, Буткевич цинічно заявила, що тепер я можу скаржитися Господу Богу; на що я їй відповів, що я ніколи не скаржився, але постараюсь усе запам’ятати. На це вона мені відповіла: «Ви що, серйозно думаєте звідси вийти? Чи ви хочете передати нас міжнародньому трибуналові? Ми самі — трибунал. Тереля, ви хвора людина: вже те, що ви називаєте себе християнином — це хвороба, хвороба серйозна і невиліковна, і ми вас будемо до тих пір лікувати, доки ви від цього маячіння не відмовитесь». Я відповів, що християн багато не тільки у нас у Союзі, але й за кордоном, є навіть президенти, — на що Буткевич сказала, що вони доберуться ще й туди, на гнилий Захід — «Ми вилікуємо всіх!». Всієї многовидности ідей і вишуканости садистки Буткевич не [можна] передати.
