Офіс президента готує заміну голови НКЦПФР — Руслан Магомедов не пробуде на посаді голови шестирічну каденцію.
Перші скарги представників МВФ на голову НКЦПФР Магомедова надійшли керівництву держави у вересні 2024 року, розповідає співрозмовник ЕП в Офісі президента. За його словами, невдоволення викликало те, що регулятор ринку цінних паперів ігнорував прохання Національного банку, а згодом і МВФ, стосовно закриття схем, які дозволяють обходити валютні обмеження.
Ідеться про дві схеми, які Нацбанк детально описав у листі до комісії від 10 травня 2024 року (копія є в розпорядженні ЕП). Офіційному зверненню передували усні прохання представників НБУ до посадовців комісії, розповідають співрозмовники ЕП в НКЦПФР. Що це за схеми і чому вони важливі?
Перша стосується облігацій уряду США (трежерис). Клієнти інвестиційних компаній купували ці цінні папери, у яких наближалася дата погашення. Оскільки індивідуальними рішеннями НКЦПФР трежерис допускалися до торгівлі на українському ринку, то їх купівля відбувалася за гривню.
Коли цінні папери опинялися на рахунку клієнта в Україні, він давав розпорядження переказати їх на свій рахунок в іноземному депозитарії (установа, яка веде облік прав на цінні папери). Коли наступала дата погашення облігацій, клієнт отримував валюту від уряду США на свій банківський рахунок уже за кордоном.
За допомогою цієї схеми громадяни та бізнес конвертували гривню, яка перебувала в Україні, у валюту за кордоном, тобто виводили її з країни, обходячи валютні обмеження НБУ, які діють з моменту запровадження воєнного стану.
Про те, що НКЦПФР не поспішала закривати цю схему, свідчить і той факт, що, не маючи інших варіантів, Нацбанк 3 грудня розіслав банкам листа (з копією ознайомилася ЕП), у якому описав згадану схему і рекомендував "посилити увагу" до операцій з трежерис, які проводять три інвесткомпанії: "Домінанта трейд", "Універ капітал" та "Інвестиційний капітал Україна" (група ICU).
У межах виконання меморандуму з МВФ про "вжиття заходів для забезпечення ефективності заходів контролю за рухом капіталів у консультаціях з НБУ" НКЦПФР 23 грудня припинила існування цієї схеми. За тиждень до дедлайну.
Друга схема, описана в листі НБУ річної давнини, стосується валютних ОВДП українського уряду. Вона полягає в тому, що експортер, який отримав валютну виручку, замість її продажу на міжбанківському ринку через свій банк, купує за неї валютні ОВДП, за якими невдовзі відбудеться погашення.
Після цього експортер продає ці ОВДП на позабіржовому ринку за гривню. Однак у таких угодах використовується дещо вищий, ніж на міжбанківському ринку, курс: як правило, на 30-50 копійок за кожен долар чи євро.
Як продовження схеми – купівля цих же облігацій інвескомпаніями з перепродажем за гривню суб’єктам, які хочуть купити іноземну валюту в обхід обмежень НБУ. Коли приходить час погашення ОВДП, ці суб’єкти – зазвичай великі компанії – отримують від Міністерства фінансів гроші у валюті, у якій були випущені облігації.
Міжбанківський ринок щомісяця недоотримував 150 млн дол. пропозиції від експортерів. Тобто саме стільки НБУ доводилося додатково "спалювати" резервів для підтримки курсової стабільності в країні. Серед компаній, які в січні-квітні 2025 перепродавали валютні ОВДП і могли допомагати обходити обмеження НБУ, були ICU, "Домінанта трейд", а також "Профі-т цінні папери", "БТС брокер" та "Конкорд кепітал".
Магомедов та, власне, половина керівного складу комісії не пройдуть перевірку на відсутність конфлікту інтересів.
У лютому 2024 ВР ухвалила закон про реформу ринку капіталів. За словами Магомедова, цей документ мав зробити комісію "гнучкою і по-справжньому сучасною". Серед іншого ухвалення дозволяло Україні отримати від Світового банку 1,4 млрд дол.
Проте через кілька днів голова НКЦПФР запропонував Зеленському ветувати документ. Магомедов просив прибрати із закону норму, яка забороняє працівникам комісії та членам їх сімей мати частку в підконтрольних НКЦПФР компаніях, отримувати від них матеріальну винагороду.
