Полковник СБУ Крайтор, який віддав наказ стріляти по Євромайдану у Хмельницькому, уникнув покарання
19 лютого 2014 року периметр довкола управління Служби безпеки у Хмельницькій області оточила розбурхана юрба. Після серії пострілів з будівлі СБУ, які у підсумку призвели до смерті та поранення кількох мітингувальників, перед натовпом з’явився чоловік у чорному пуховику. Він, говорячи у мегафон із наліпкою ВО «Свобода», спробував «розрулити» критичну ситуацію. Та всі його потуги виявилися марними. Вулиця відреагувала безапеляційними закликами: «Вбивця!».
Ближче до вечора того дня «агресивно-налаштовані особи» (так у вироку говориться про мітингувальників) за допомогою «коктейлів Молотова» підпалили будівлю обласного СБУ.
Роль переговірника-невдахи зіграв начальник СБУ Хмельниччини полковник Віктор Крайтор. Він разом із колишнім підлеглим, співробітником спецпідрозділу «Альфа» Віталієм Тарадаєм опинилися на лаві підсудних. П’ять років тривало досудове розслідування. Ще на шість років розтягнулися судові слухання. Слідство інкримінувало їм вбивство, вчинене через необережність; необережне тяжке тілесне ушкодження і перевищення службових повноважень. Зрештою, у березні 2025 року суддя Хмельницького міськрайонного суду Олег Антонюк ухвалив сенсаційний вирок: обох обвинувачених виправдано і визнано невинуватими.
Вирок у справі Крайтора-Тарадая з’явився у судовому реєстрі 18 березня 2025 року. Однак сам текст було засекречено від публічного доступу.
За даними досудового розслідування, близько 12 год. 36 хв. 19 лютого 2014 року Віктор Крайтор віддав незаконний наказ Віталію Тарадаю на застосування вогнепальної зброї. У той момент силовики перебували всередині будівлі СБУ, а зовні стояли мітингувальники. «Альфівець» розташувався навпроти центрального входу. Слідство вважає, що Тарадай здійснив декілька пострілів із АК-74 у напрямку нижньої частини дверей центрального входу, перекритих непрозорим антивандальним ролетом. Кулі влучили у протестувальника, який пробирався в приміщення, перебуваючи у тамбурі управління СБУ, а також у двох людей, які стояли перед будівлею.
Одна з куль виявилася фатальною для 72-річної Людмили Шеремет; у неї було діагностовано вогнепальне поранення голови. Жінка стояла на вулиці, за кілька метрів від центрального входу.
Сторона обвинувачення зазначила, що Крайтор, віддаючи незаконний наказ Тарадаю, керувався «мотивами несприйняття євроінтеграційних прагнень та вимог мітингувальників, з метою перешкоджання мітингам та запобігання ймовірній можливості проникнення до приміщення управління СБУ».
Суддя Олег Антонюк констатував: без відповіді залишилося питання, хто здійснив чергу пострілів, якими було вбито Людмилу Шеремет та поранено кількох мітингувальників. Щоправда, у матеріалах справи, які досліджував суд, був висновок комісії Центрального управління СБУ за результатами службового розслідування, датований 6 березням 2014 року. У ньому йшлося, що «чергу пострілів з автоматичної зброї… здійснено з тамбура центрального входу управління СБУ, в якому на той час перебували невстановлені особи з числа агресивно налаштованих мітингувальників».
Суд дійшов висновків: винуватість Віктора Крайтора та Віталія Тарадая «у пред’явленому обвинуваченні ґрунтувались переважно на припущеннях не підтверджених належним чином, допустимими, достовірними та достатніми доказами». На думку судді, залишились недоведеними не лише причетність обвинувачених до вчинення інкримінованих злочинів, а і взагалі протиправний характер дій обвинувачених.
Прокурор і адвокат подали апеляційні скарги на вирок у справі Крайтора-Тарадая.
19 лютого 2014 року була ще одна смерть біля обласного управління СБУ. Загинув 21-річний студент Дмитро Пагор.
У червні 2021 року слідчі ДБР шукали пістолет Макарова, з якого ймовірно було вбито Дмитра Пагора. Жодних свіжих подробиць щодо цього розслідування наразі немає.
Додамо, що 21 листопада 2014 року президент Петро Порошенко присвоїв звання Герой України (посмертно) Дмитру Пагору і Людмилі Шеремет.
Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 t.me/absolutionlab
📩 info@absolutionlab.com
