🔒 Пункт прийому металобрухту “Балкер” за адресою вул. Електриків, 26. Це – територія Київського річкового порту.
На цій території підсанкційний російський олігарх Костянтин Григоришин і його однокласник Леонід Півоваров продовжують займатися перевалкою, транспортуванням і намивом піску. Йдеться про ПАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот”.
Поруч (на вул. Електриків, 14) розташоване ДП “Укрводшлях”, яке регулярно купує послуги у підприємств, що контролюються Григоришиним і Півоваровим. Тож можемо припустити, що всі підприємства, які знаходяться на території Київського річпорту, так чи інакше взаємодіють або навіть співпрацюють.
Власником і директором ТОВ “Балкер”, що займається оптовою торгівлею відходами та брухтом, є Андрейчиков Андрій Олександрович, який заснував це підприємство в 2003 році.
Фірма зареєстрована у місті Кропивницький, хоча Андрейчиков мешкає та зареєстрований в Одесі.
Пункти прийому металобрухту є майже у всіх регіонах України. Згідно з даними на офіційному сайті компанії, на території України працює 11 їхніх пунктів. За 2024 рік фірма принесла майже 1,5 млрд прибутку, а активи компанії оцінювались в 720 млн грн. За два квартали 2025 року фірма Андрейчикова мала понад 825 млн грн доходу. Тож тепер тепер статутний капітал у 18 500 грн виглядають мізерними на фоні теперішніх масштабів фірми з мільярдними доходами.
Вказано, що їхніми партнерами є одна з найбільших металургійних компаній у світі ArcelorMittal, ПрАТ “Дніпроспецсталь”, група “Інтерпайп” Віктора Пінчука та група “Метінвест” Ріната Ахметова. Про яке саме партнерство йдеться – невідомо.
Андрій Андрейчиков народився в столиці Латвії Ризі, а дитинство провів у Рибниці, що в невизнаній “придністровській молдавській республіці” (“пмр”). Згодом майбутній підприємець переїхав до Одеси та почав будувати бізнес в Україні.
До заснування ТОВ “БАЛКЕР” в 2003 році Андрейчиков багато років працював у галузі відходів та брухту: в 1995-2000 роках був директором одеського ТОВ “ФЕРКО” (займається відновленням відсортованих відходів), в 2001 році керував юридичним відділом ТОВ “НЕЛЬС” (оптова торгівля відходами та брухтом) і до травня 2003 року очолював ТОВ “ВТОРРЕСУРСИ” (оптова торгівля відходами та брухтом).
У 90-тих роках український ринок металобрухту контролювали великі ОЗУ або ж, простіше кажучи, бандити і рекетири. В 2000-них торгівлю вторинним металом взяли під свій контроль корумповані правоохоронці і чиновники. І хоча за чверть століття вже не раз змінилися прізвища та обличчя, сама система залишилася: ринок металобрухту і досі перебуває під впливом та контролем перевертнів у погонах і високопосадовців, а корупційні схеми продовжують працювати. І це дає підстави вважати, що Андрій Андрейчиков міг бути тісно повʼязаний з кримінальним світом, без дозволу якого розпочати свій “металевий” бізнес у той період було не просто неможливо, а смертельно небезпечно.
А ще Андрій Андрейчиков очолює громадську спілку “Українська асоціація вторинних металів та ресурсів”, співвласником якої є його ТОВ “Балкер”.
