💬Соловйов заявив наступне: «Ці кошти акумулювались починаючи з 1999 р. за рахунок моїх заробітків на Україні та за кордоном, зокрема, у США, де я навчався та працював близько двох років. Вони не накопичувались на жодних рахунках, інвестиційних інструментах, у цінних паперах тощо, що й надало змогу їх зберегти. Я ощадливо ставлюсь до витрачання коштів. Відомості про мої доходи на території України наявні у матеріалах досьє, відомості про доходи, отримані у США, містяться у деклараціях, які подавались мною до Internal Revenue Service, однак, у моєму розпорядженні їх немає за спливом часу. Мною також отримувався чек держказначейства США на повернення частини переплаченої суми податку. Принагідно повідомляю, що до призначення мене на посаду судді у жодних державних органах чи органах місцевого самоврядування я не працював, що виключає будь-яку корупційну складову їх походження».
З огляду на наведене, Громадська рада доброчесності бере до уваги пояснення кандидата щодо походження заощаджень та те, що на момент їх нібито накопичення він не обіймав посад у державних органах чи органах місцевого самоврядування. Водночас сума задекларованих заощаджень не корелює з типовим рівнем доходів найманого працівника у юридичній сфері та банківських установах в Україні, а відсутність документально підтверджених даних щодо доходів у США не дає можливості об’єктивно перевірити реальну спроможність накопичити такі кошти.
За декларацією за 2024 отримав у дар від брата квартиру у Львові (167 кв. м) та гараж, загальна вартість яких становить 3,1 млн грн. Брат працює викладачем у Коледжі транспортної інфраструктури Дніпропетровського університету залізничного транспорту ім. Лазаряна.
Враховуючи середній рівень зарплати викладачів державних фахових навчальних закладів, виникають обґрунтовані сумніви щодо наявності у Соловйова М.В. достатніх фінансових можливостей для придбання та подальшого дарування нерухомості.
💬Соловйов повідомив: «Дійсно, ці об’єкти я набув у власність на підставі договору дарування від 22.04.2024 р., укладеного із моїм братом. З батьками та братом я не спілкуюсь близько 20 років, та й договір дарування ми з ним підписували в один день але в різний час. Тому мені достеменно не відомо коли, за якою ціною та за який рахунок він придбав ці об’єкти. При підготовці відповіді я зʼясував з відомостей з Єдиного державного реєстру нерухомого майна, що мій брат набув право власності на цю квартиру 01.03.2006 р.. Мій брат завжди був працевлаштований, є кандидатом фізичних наук. Також відомо, що він ніколи не працював в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Наскільки мені відомо, зазначені об’єкти були придбані моїм братом на первинному ринку у організації – забудовника, де він у відповідний період працював. Мій брат має у власності ще одну квартиру у м. Львові, про що є відомості у Єдиному державному реєстрі нерухомого майна (зареєстровано 26.12.2014 р.). Мої батьки також мають квартиру у м. Львові. Наскільки я можу припустити, ініціатором такого дарунку є не мій брат, а наші батьки. Причиною такого дарунку вважаю поділ моїми батьками при житті спадкового 19 майна, оскільки їм відомо, що я не маю наміру приймати спадщину після їх смерті. Ймовірно, моєму брату заплановано взамін передати у спадщину інше нерухоме майно, яке залишилось після смерті моїх бабусь та яке зараз належить (належало) моїм батькам, а також їх квартиру. Реальна вартість отриманого мною у дар нерухомого майна відображена у договорі (перед його укладенням проводилась оцінка) – 2227500 грн. (квартира) та 872000 грн. (гараж). В моєму розпорядженні цих документів не має, отримати їх можливо, наприклад, у нотаріуса, який посвідчував правочин, але за обмеженістю відведеного на відповідь часу та внаслідок територіальної віддаленості від м. Львова, я цього зробити не встиг. Оскільки правочин був посвідчений нотаріально, а законодавство передбачає проведення для цього відповідної оцінки, думаю, що зазначена в договорі вартість не повинна викликати сумнівів».
