Зокрема, вимоги до бензину марки А-95 викладені у формі дублюючих таблиць, посилаються на застарілі стандарти Євро 3 та Євро 4, хоча в Україні є обов'язковим лише стандарт Євро 5 із вмістом сірки не більше десяти міліграмів на кілограм. Самі технічні параметри, такі як октанове число не менше дев'яносто п'яти та вміст сірки, відповідають обов'язковому ДСТУ 7687:2015 та Технічному регламенту, і тому не є дискримінацією по відношенню до всіх постачальників якісно імпортованого або виробленого в Україні пального. Однак, надмірна деталізація показників, наприклад, встановлення індукційного періоду бензину в межах 800–900 хвилин, що є значно вужчим за обов'язкове мінімальне значення згідно з Технічним регламентом (не менше 360 хвилин), створює ризик суб'єктивного відхилення пропозицій добросовісних учасників, чий товар відповідає мінімальним державним стандартам, але не вузькоспеціалізованим вимогам Замовника.
Ключовим порушенням є використання термінології «бензин А-95 (покращеної якості)» та «дизельне паливо (покращеної якості)». Технічні вимоги не встановлюють жодної об’єктивної, вимірюваної різниці між стандартним і «покращеним» пальним. У поєднанні з раніше виявленими дискримінаційними географічними вимогами (наявність 3 АЗС у радіусі 5 км), ці технічні вимоги стають інструментом для створення переваг конкретному постачальнику.
