Частина 2. Монополія на розгляд
З перших кроків перебування на посаді Чванкін розпочав незаконне втручання в автоматизовану систему документообігу. Він, за змовою з керівником апарату, заборонив введення цивільних та адміністративних справ до автоматизованої системи в день їх надходженні до суду. При надходженні до суду позовів на них ставили реєстраційний штамп про дату їх надходження. Вона ж відмітка проставлялася працівником суду і на копії позовної заяви особи, яка здавала її безпосередньо.
В кінці дня всі позовні заяви по визначеним Чванкіним категоріям справ, передавались «на доповідь». Через 4-15 днів позови повертались до канцелярії з вказівками та вводились до автоматизованої системи для «подальшого авторозподілу». Цей час був необхідний для ведення через довірених осіб переговорів з представниками позивачів для розподілу справи на конкретного суддю за ставкою від 500$ до 1000$ або повідомлення за тією ж ставкою відповідачів про надходження, наприклад, клопотань про розкриття банківської таємниці.
Для порушення кримінального провадження у зв’язку з несвоєчасним авторозподілом справи без поважних причин достатньо лише одного встановленого випадку. Чисельність таких порушень в суді у період з 2011-2015 років вимірювалось тисячами.
Дана інформація була доведена до відома НАБУ, ВККСУ та інших органів суддею Київського райсуду Сергієм Ревою, але не отримала відповідної оцінки. Чванкін змінив тактику, проте від наміру «ручного» втручання в розподіл справ не відмовився, провівши його рішенням зборів суду, про що буде викладено далі.
